Церковнослов'я́нська мо́ва — пізня старослов'янська мова (11-17 ст.), мова релігійної літератури у східних та південних слов'ян.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
церковнослов'янський — прикметник … Орфографічний словник української мови
слов'янський — а, е. 1) Прикм. до слов яни. || Власт. слов янам. •• Слов я/нські мо/ви мови слов ян; становлять групу індоєвропейської сім ї мов. 2) Який стосується давньої писемності слов ян; церковнослов янський … Український тлумачний словник
Завіт - союз - заповіт — Грецький термін διαθήκη переважно вживали в Септуаґінті для перекладу єврейського berith, що означає «угоду» або «союз», чи то в політичному значенні (пор. 1 Цар. 20:34), чи навіть у подружньому (Мал. 2:14), а найчастіше «угоду союз» між Богом і… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
